- клопотання
- —————————————————————————————клопота́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
клопотання — я, с. 1) Дія за знач. клопотати й клопотатися 1 3). •• За клопота/нням кого, чого завдяки чиїмсь проханням, старанням. 2) Писана заява, прохання про що небудь, яке подають до офіційної установи. || Письмове звернення з проханням про визнання за… … Український тлумачний словник
доклад — клопотання … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
інстанція — клопотання … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
виєднання — я, с., діал. Клопотання, прохання … Український тлумачний словник
виклопотати — очу, очеш, док., перех., виклопо/тувати, ую, уєш, недок. Діставати, одержувати що небудь внаслідок клопотання … Український тлумачний словник
клопітливий — а, е. 1) Який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання. 2) Пов язаний з клопотами, турботами. || Трудний, скрутний. 3) Наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами тощо (про час або те, що триває в часі) … Український тлумачний словник
петиція — ї, ж. Письмове, перев. колективне прохання, клопотання, звернене до державних керівних установ або до голови уряду … Український тлумачний словник
просьба — и, ж. 1) Ввічливе звертання до кого небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого небудь зробити, виконати щось; прохання. 2) заст. Письмове клопотання, заява … Український тлумачний словник
прохання — я, с. 1) Ввічливе звертання до кого небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого небудь зробити, виконати щось; просьба. 2) Письмове клопотання, заява, складена за офіційно встановленою формою … Український тлумачний словник